Цей довідник є «живим» документом, у якому представлені відповіді на загальні та специфічні запитання, що задають представники промисловості, громадськості та інших заінтересованих сторін включно з органами влади, щодо
законодавчих змін України у сфері хімічної безпеки та обігу хімічних речовин, які відбулися та продовжуються внаслідок прийняття базового Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» №
2804-IX від 01.12.2022.

Зміст
Запитання 1: Яка сфера дії Закону, зважаючи на введення нових визначень щодо продукції та діяльність яких суб’єктів господарювання підпадає під сферу дії нового законодавства?

Запитання 2: У частині третій статті 3 визначено, що дія цього Закону не поширюється на діяльність, пов’язану з виробництвом, імпортом, експортом, обігом, використанням, утилізацією та/або видаленням активних фармацевтичних препаратів, пестицидів і агрохімікатів (включно з добривами), біоцидів, дезінфекційних засобів, які усі підпадають під визначення «хімічна продукція», а тому припущення, що вони повинні підпадати під сферу Закону є логічним. Яким чином слід вирішувати цей юридичний дисонанс та як визначатися з обов’язками відповідним суб’єктам господарювання?

Запитання 3: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання не досить зрозумілі щодо практики їх виконання: яким чином визначати альтернативні хімічні речовини для їх використання в технологічному процесі замість небезпечних хімічних речовин?

Запитання 4: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання не досить зрозумілі: що таке ризик-орієнтований підхід до управління хімічною безпекою та хімічною продукцією та як він запроваджується у систему управління?

Запитання 5: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання не досить зрозумілі: які заходи щодо запобігання виникненню хімічних інцидентів необхідно здійснювати суб’єктам? Що таке хімічний інцидент?

Запитання 6: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання потребують пояснень: яким чином необхідно ідентифікувати хімічні речовини?

Запитання 7: Законом встановлюється новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, та який наділяється великим спектром повноважень у цій сфері. Що це за орган, коли він буде створений та почне функціонувати?

Запитання 8: Яким чином буде перевірятися виконання обов’язків суб’єктами господарювання?

Запитання 9: Статтями 22 та 26 встановлюється процедура моніторингу та реєстрації загроз хімічній безпеці. Що це за процес та яке він вплине на діяльність суб’єктів господарювання та загальне населення України?

Запитання 10: Яким чином буде функціонувати Інформаційна система забезпечення хімічної безпеки? Хто буде здійснювати її адміністрування та хто буде мати доступ до даних?

Запитання 11: Статтею 27 встановлюються вимоги до нормування у сфері забезпечення хімічної безпеки із затвердженням різноманітних ГДК та ГДВ. Чому положення щодо нормування встановлені паралельно з визначенням орієнтовно безпечних рівнів впливу? Чи є ці показники однаковими, тотожними або різними?

Запитання 12: Законом встановлені зовсім нові вимоги щодо запобігання терористичним актам та диверсіям з використанням хімічних речовин подвійного використання. Як будуть визначатися хімічні речовини подвійного використання? Як треба діяти суб’єкту господарювання, якщо він провадить діяльність на цільовому об’єкті? Яким чином буде визначатись чи відноситься той чи інший виробничий або складський об’єкт до цільових об’єктів?

Запитання 13: Статтями 35 та 36 Законом встановлюється класифікація небезпечності та правила маркування класифікованої хімічної продукції відповідно до Узгодженої на глобальному рівні системи класифікації небезпеки та маркування хімічної продукції (GHS). Чи будуть однакові класифікації небезпечності відповідно до іноземних нормативно-правових актів, що імплементують GHS у тій чи іншій країні або союзі з українськими? Чи можна використовувати існуюче маркування GHS для надання хімічної продукції на ринку України, або його треба буде змінювати?

Запитання 14: Яким підзаконним актом КМУ буде встановлені детальні критерії класифікації небезпечності та правила маркування класифікованої хімічної продукції?

Запитання 15: Законом встановлено, що виробники або імпортери подають дані про класифікацію небезпечності для хімічних речовин, які вводяться в обіг, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки. Яким чином повинні будуть подаватись ці дані та який їх обсяг?

Запитання 16: Що таке інформація про небезпеку?

Запитання 17: Які хімічні речовини підлягають державній реєстрації?

Запитання 18: Частинами 9-10 Статті 38 встановлюється процес спільної подачі частини реєстраційних заявок для однакових хімічних речовин. Яким чином буде реалізовуватись цей процес?

Запитання 19: Статтею 38 передбачаються три типи державної реєстрації. У чому полягає різниця? Чим проміжна хімічна речовина відрізняється від звичайної?

Запитання 20: Статтею 38 передбачено, що хімічні речовини, які не пройшли процедуру ідентифікації відповідно до статті 37 цього Закону, не допускаються до державної реєстрації. Як це недопущення буде запроваджене на практиці?

Запитання 21: Статтею 40 встановлено, що виробники або імпортери хімічної продукції повинні надати її споживачу паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання. Яка різниця між цими документами? Чи паспорт безпечності повинен відповідати чинному ДСТУ ГОСТ 30333?

Запитання 22: Статтею 41 встановлена вимога щодо зазначення інформації про небезпечні властивості хімічної продукції на непромаркованій тарі, у якій зберігається небезпечна хімічна продукція. Яким чином необхідно зазначати цю інформацію?

Запитання 23: Частиною третьою Статті 42 встановлені специфічні вимоги до перевезення небезпечної хімічної продукції. Яким чином необхідно супроводжувати продукцію паспортом безпечності? Чи має на увазі Закон обов’язок щодо встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби?

Запитання 24: Статтею 45 встановлюється рамкове положення щодо введення процесу накладання обмеження використання хімічних речовин. Яким чином будуть накладатися обмеження і хто цей захід буде здійснювати? Якої продукції стосуються вимоги кожного з обмежень?

Запитання 25: Статтею 47 встановлюється дозвільна процедура для використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку. Що мається на увазі під виведенням з ринку? Чи всі хімічні речовини, які пріоритизовані як особливо небезпечні будуть виводитися з ринку? Які критерії визначення тих речовин, які потребують виведення з ринку?

Запитання 26: Статтею 48 запроваджуються дозвільна процедура надання повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини в інформаційному супроводі хімічної продукції та їх реєстрації. Що включає інформаційний супровід та які альтернативні назви можна використовувати?

Запитання 27: Статтею 49 запроваджується процедура надання дозволу на використання отруйної хімічної речовини. Яким чином буде визначатися, чи належить речовина до отруйних? Чи встановлені для цього процесу у якості звільнення нижні пороги кількості або концентрацій, як для державної реєстрації чи дозволу на використання особливо небезпечних хімічних речовин, що виводяться з ринку? Які особливості цієї дозвільної процедури?

Запитання 28: Яка мета планування управління хімічною безпекою згідно зі Статтею 58? Як це вплине на діяльність суб’єктів господарювання та органів влади?

Запитання 29: Статтею 66 вводяться положення щодо інформаційного забезпечення у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією. Яке відображення застосування цієї статті буде на практиці?

Запитання 30: Чому у Розділі XI Міжнародне співробітництво у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією Стаття 75 (Особливості транскордонного перевезення ртуті та її сполук) містить детальні процедури щодо одного напрямку виконання міжнародних договорів, а для інших Конвенцій положення зазначені рамково?

Європейська Комісія оновила Регламент про класифікацію, маркування та пакування хімічної продукції. Зміни набрали чинності 20 квітня 2023 року.

Відтепер маємо такі нові класи небезпеки хімічної продукції:

• ендокринний руйнівник (ED HH та ED ENV) для здоров’я людини або навколишнього середовища;
• стійка, біоакумулятивна і токсична (PBT); дужа стійка і дуже біоакумулятивна (vPvB); 
• стійка, мобільна та токсична (PMT); дуже стійка і дуже мобільна (vPvM).

Планується, що у 2024 році буде оновлено Керівництво ЄС по класифікації, маркуванню та пакуванню хімічної продукції. 

Нові класи небезпеки будуть включені в ІТ-інструмент IUCLID навесні 2024 року.

Після закінчення перехідних періодів використання цих класів небезпеки є обов’язковим.

Нові класи небезпеки:

• ED HH, Категорія 1, Категорія 2 (Ендокринний руйнівник для здоров’я людини)
• ED ENV, Категорія 1, Категорія 2 (Ендокринний руйнівник для довкілля)
• PBT (стійка, біоакумулятивна, токсична), vPvB (дуже стійка, дуже біоакумулятивна)
• PMT (стійка, мобільна, токсична), vPvM (дуже стійка, дуже мобільна).

Перехідні періоди:

• для нових речовин та сумішей: до 1 травня 2025 року;
• для існуючих на ринку ЄС речовин, – до 1 листопада 2026 року;
• для існуючих на ринку ЄС сумішей – до 1 травня 2028 року.  

• Після закінчення перехідних періодів застосовування нових класів небезпеки є обов’язковим.

За консультацією звертайтеся до фахівців ДП “Черкаський НДІТЕХІМ”: reach_cherkassy@mail.com, vipneferaton@ukr.net;

050 718 42 20 Зав. Сектором REAH Антон Мукомела.

Закон України від 01.12.2022 № 2804-IX “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією” вводиться в дію 29 червня 2024 року.

Євроінтеграційний закон передбачає:

• створення національної системи управління хімічними речовинами;
• імплементацію технічних регламентів REACH та CLP;
• запровадження системи ООН GHS;
• створення єдиної бази хімічних речовин тощо.

Зертаємо увагу, що згідно із Законом, перед початком виробництва хімічної продукції виробник зобов’язаний розробити та надати споживачу хімічної продукції паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання залежно від небезпечності хімічної продукції.

Радимо подбати про розробку паспортів безпечності заздалегідь!

Нагадаємо, що ДП “Черкаський НДІТЕХІМ” пропонує послуги з розробки / валідації паспортів безпечності хімічної продукції, проводить класифікацію небезпечності хімічної продукції відповідно до системи ООН GHS (або конкретних НД або НПА певної країни, що імплементують GHS). Окрім того, в наявності актуалізований практикум з розробки паспорта безпечності на речовину або суміш згідно з Регламентом №1907/2006 (REACH), з урахуванням змін, внесених Регламентом (ЄС) 2020/878 від 18.06.2020 р., Регламентом ЕС №453/2010 та ДСТУ ГОСТ 30333:2009.

Ціни на послуги є договірними і можуть варіюватися залежно від обсягу замовлення. Комерційна пропозиція надсилається за запитом, здійсненим на одну із електронних скриньок: reach_cherkassy@mail.com, sds_cosmetic@i.ua, vipneferaton@ukr.net.

http://www.reach.ck.ua/zmist-praktikuma-z-rozrobki-pb.html

Починаючи з 31 грудня 2022 року, усі паспорти безпечності в обов’язковому порядку мають бути оновлені до нового формату.

Регламентом (ЄС) 2020/878 від 18 червня 2020 року було переглянуто Додаток II до Регламенту REACH (вимоги щодо розробки паспортів безпечності).

Цей Регламент:

• узгоджує Додаток II з положеннями 6-го та 7-го видань Узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічних речовин (СГС) Організації Об’єднаних Націй;
• вводить вимоги, пов’язані з Додатком VIII до CLP, і включає унікальний ідентифікатор формули (UFI) для небезпечних сумішей, що постачаються для використання на промислових об’єктах, та деяких сумішей, які не упаковані;
• оновлює інформацію про наноформи речовин відповідно до положень Регламенту (ЄС) 2018/1881;
• включає інформацію про ендокринні руйнівники (ED) на основі наукових критеріїв, викладених у Делегованому регламенті (ЄС) 2017/2100 або (ЄС) 2018/605, для покращення передачі інформації про ED через ланцюжок поставок;
• вносить зміни у Розділ 9 (фізико-хімічні властивості) та Розділ 14 (положення про транспортування).

ДП “Черкаський НДІТЕХІМ” надає послуги з оновлення і розробки паспортів безпечності відповідно до законодавства ЄС та інших країн, а також пропонує Практикум з розробки паспорта безпечності на речовину або суміш згідно з Регламентом №1907/2006 (REACH) з урахуванням змін, внесених Регламентом (ЄС) 2020/878 від 18.06.2020 р., Регламентом ЄС №453/2010 та ДСТУ ГОСТ 30333:2009.

18 жовтня 2022 року у першому читанні схвалено рамковий законопроект “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” (реєстр. №8037).

Законопроект спрямований на побудову національної системи управління хімічними речовинами на кшталт європейської. Будуть імплементовані європейські технічні регламенти REACH та CLP, запроваджена система класифікації GHS, створена єдина база небезпечних хімічних речовин тощо.

Метою цього аналітичного дослідження є огляд чинної Європейської системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS) та майбутнього Механізму прикордонного вуглецевого коригування (EU CBAM), визначення ступеню гармонізації відповідного українського законодавства у цій сфері та надання прогнозів фінансового впливу на українських експортерів певних видів продукції в ЄС внаслідок початку дії EU CBAM.

Також основною метою цього дослідження є надання швидкого розуміння загального механізму європейської системи EU ETS та EU CBAM, їх структурних елементів та їх взаємозв’язків, тому специфічні технічні особливості та адміністративні процедури цих систем детально у цьому дослідженні не розглядаються, вони будуть предметом окремих досліджень.

Висновки цього дослідження базуються на наявній доступній інформації та логічних міркуваннях розробника.

Цей практикум розроблений з метою аналізу небезпечності хімічних речовин, зареєстрованих як небезпечних факторів, створення методології їх розподілу за небезпечними властивостями для здійснення додаткових регуляторних заходів відповідно до майбутнього законодавства України у сфері управління хімічною безпекою.

Практикум призначений для використання відповідальними співробітниками суб’єктів господарювання та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з регулюванням обігу хімічних речовин.

Значна частина практикуму виконана у форматі таблиці Excel, у якій зазначені всі хімічні речовини із державного реєстру небезпечних факторів, їх класифікація небезпеки відповідно до GHS, попередня пріоритизація за критеріями особливо небезпечних та отруйних хімічних речовин.

Цей практикум розроблений з метою полегшення пошуку необхідної та валідної інформації про небезпечність хімічних речовин та результатів оцінок ризиків їх застосування, яка опублікована Європейським хімічним агентством (ЕСНА) на своєму веб-сайті.

У практикумі навмисно надається мінімум посилань на сторінки сайту ЕСНА з метою швидкого навчання професіоналів орієнтуватися на сайті, оскільки ЕСНА часто оновлює свій сайт, змінюються посилання, їх назви, але сам алгоритм залишається сталим.

Для користування сайтом ЕСНА та аналізу даних необхідне знання англійської мови або кооперація спеціалістів із перекладачем.

Регламентом CLP передбачено призначення певних органів влади або установ у будь-якій країні ЄС як токсикологічних центрів, основним завданням яких є розробка та надання лікувальним закладам та службам невідкладної медичсної допомоги рекомендацій щодо наждання першої допомоги та подальшого лікування осіб, уражених небезпечними сумішами хімічних речовин.

В свою чергу суб’єкти господарювання повинні надати до цих органів інформацію щодо складу та небезпечності сумішей, які вони надають на ринках країн ЄС, присвоюючи особливий ідентифікатор та розміщуюючи його у маркуванні продукції.

У практикумі висвітлюються ці процеси а також надаються рекомендації не-ЄС постачальникам щодо надання інформації імпортерам ЄС зі збереженням конфіденційної інформації.